Самооцінювання освітньої діяльності.

ДОВІДКА

про оцінювання освітніх та управлінських процесів

ліцею за напрямом «Система оцінювання здобувачів освіти»

у 2023 - 2024 навчальному році

На виконання статті 41 ч.2 Закону України «Про освіту», відповідно до діючих нормативно – правових документів щодо організації моніторингових досліджень (наказу МОН України від 30.11.2020 року №1480 «Про затвердження Методичних рекомендацій з формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти»; Порядку проведення моніторингу якості освіти, затвердженого наказом МОН України від 16.01.2020 року №54), Положення про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти, схваленого рішенням педагогічної ради закладу (протокол від 30.08.2019 року №17), затвердженого наказом від 30.08.2022 року №108/01-06 (зі змінами та доповненнями, схваленими педагогічною радою протокол від 31.08.2021 року №11), на виконання Стратегії розвитку ліцею, плану внутрішкільного контролю та наказу від 16.10.2023 року №36-од «Про створення робочої групи та проведення самооцінювання

системи оцінювання здобувачів освіти» та з метою підвищення якості освітнього процесу, оцінювання його результативності, визначення ефективності управлінських рішень, вивчення умов, що впливають на результативність діяльності закладу було проведено вивчення та самооцінювання одного із напрямів освітньої діяльності ліцею, а саме «Система оцінювання здобувачів освіти» .

Джерела інформації для формулювання аналітичних висновків:

1. Спостереження за освітнім середовищем робочою групою.

2. Аналіз документації.

3. Онлайн-опитування здобувачів освіти (95 респондентів).

4. Онлайн-опитування педагогічних працівників (18 респондентів).

5. Онлайн-опитування батьків (150 респондентів).

2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання результатів навчання

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти ліцею (далі – ВСЗЯО) містить розділ «Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти», де прописані рекомендації, принципи, форми, методи за якими здійснюється оцінювання та відповідний інструментарій. В освітній програмі закладу наявна інформація про загальні очікувані результати навчання здобувачів освіти та оволодіння ключовими компетентностями і ґрунтується на особистісно орієнтованому та компетентнісному підходах.

На сайті ліцею оприлюднені критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджені МОН України. У закладі переважна більшість педагогічних працівників використовують критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджені Міністерством освіти і науки України, та орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи,

спрямовані на реалізацію компетентнісного підходу. Більшість педагогів адаптували ці критерії. Для оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти з предмету педагоги закладу використовують критерії, які 27% адаптуюють критерії МОН до умов роботи закладу, 55% - розробляють власні, в тому числі спільно з дітьми, а 18% - використовують виключно рекомендації МОН.

Більшість здобувачів освіти (86% опитаних учнів) отримують інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання їх навчальних досягнень від педагогічних працівників.

З інформацією про критерії оцінювання учнів ознайомлюють, як правило, на початку навчального року, семестру, а також при вивченні навчальних тем та окремих видів освітньої діяльності. Слід відмітити, що більшість учнів респондентів зазначили, що вчителі завжди до початку оцінювання пояснюють, за що можна отримати ту чи іншу оцінку, і обґрунтовують її після оцінювання.

Результати анкетування батьків показали, що переважна їх більшість (88%) також володіє інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень їхніх дітей.

Висновки робочої групи під час спостереження за проведенням навчальних занять свідчать, що педагоги ліцею акцентують увагу на позитивній динаміці навчальних досягнень учнів. Переважна більшість учителів адаптують систему оцінювання навчальних досягнень учнів відповідно до компетентнісного підходу. Більшість вчителів забезпечують зворотній зв’язок щодо якості виконаних завдань, за допомогою питань визначають розуміння учнями цілей та завдань уроку, підтримують бажання до навчальної діяльності.

92% опитаних учнів вказали, що у більшості випадків вчителі об’єктивно оцінюють їх навчальні досягнення. Так само відповіли і їхні батьки (88%). Водночас 8% опитаних учнів вказали, що їх оцінюють переважно не об′єктивно.

Педагогічні працівники самостійно визначають форми оцінювання результатів навчання з певного предмета, орієнтуючись на принципи педагогічної доцільності та враховуючи специфіку навчального предмета і особливості учнів. Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти з ООП, які навчаються в інклюзивних класах, здійснюється згідно з загальними критеріями оцінювання та з урахуванням індивідуальної програми розвитку, а також за розробленими закладом та погодженими командою супроводу, відповідно до висновків та рекомендацій ІРЦ.

2.2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти

У закладі запроваджено внутрішній моніторинг якості освіти, який відображено у ВСЗЯО, у річному плані роботи, розроблена Програма проведення моніторингу системи оцінювання навчальних досягнень учнів. Щороку проводиться вивчення стану викладання предметів інваріантної частини навчального плану та рівня навчальних досягнень учнів за предметами.

Системно проводиться всебічний аналіз тенденцій щодо динаміки навчальних досягнень учнів на основі проведення порівняльного моніторингу: результатів семестрового та річного оцінювання (двічі на рік); порівняльного аналізу навчальних досягнень новоприбулих учнів із рівнем навчальних досягнень у попередніх закладах освіти; порівняльного аналізу середнього балу з окремих предметів; порівняльного аналізу семестрового. Середній бал рівня навчальних досягнень учнів за результатами вхідного моніторингу по ліцею варіює в межах від 10,1 з курсу «Мистецтво» до 5,8 з фізики.Середній бал рівня навчальних досягнень учнів за результатами річного оцінювання становить 8,7, а за результатами вхідного моніторингу – 8,3, що на 4,6 % менше. Коефіцієнт об’єктивності оцінювання навчальних досягнень учнів варіює в межах від 0,75 з алгебри до 1 з української мови, інформатики, зарубіжної літератури, всесвітньої історії, фізичної культури.

Робочою групою відмічено, що більшість педагогів під час навчальних занять підтримують бажання учнів вчитися, вибудовують партнерські відносини. Стиль спілкування між учителями та учнями під час проведення навчальних занять вирізняється демократичністю, розвивальною взаємодією. В анкетах більшості учнів було відмічено про зворотній зв’язок від вчителів щодо оцінювання: через аргументацію виставлених оцінок, аналіз допущених помилок, визначення шляхів покращення результатів навчання та заохочення до подальшого навчання.

Педагогічні працівники за допомогою оцінювання відстежують особистісний поступ здобувачів освіти (100% педагогічних працівників, що брали участь в опитуванні), формують у них позитивну самооцінку, відзначають досягнення, підтримують бажання навчатися (85% учнів, що брали участь в опитуванні), запобігають побоюванням помилитися. Результати моніторингу розглядаються на засіданнях педагогічної ради та методичній раді ліцею. Вони є основою для прийняття управлінських рішень щодо подолання проблем і негативних тенденцій та виконання Стратегії розвитку закладу освіти.

2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання

Переважна більшість педагогів використовують елементи формувального оцінювання під час проведення навчальних занять 55%. Учасники анкетування зазначили, що найчастіше педагогами використовуються елементи самооцінювання та взаємооцінювання (84%), залучають їх до рефлексивної діяльності починаючи з початкової школи. Вчителі акцентують увагу на досягненнях учнів, підтримують бажання вчитися. Більшість вчителів добирають завдання творчого характеру, спрямовані на оволодіння учнями ключовими компетентностями. Учителі забезпечують зворотний зв'язок під час виконання учнями завдань, спрямовують оцінювання навчальних досягнень на індивідуальний поступ учня (98%).

Система оцінювання буде дієвою, якщо вона сприймається учнями як зрозуміла, чітка та справедлива. 92% педагогів ліцею для оцінювання здобувачів освіти в їхньому навчанні використовують підсумкове оцінювання, 87% - поточне, 83% - самооцінювання, 68% - взаємооцінювання та 45% - формувальне.

Результати спостереження за проведенням навчальних занять корелюються з результатами опитування учнів. Учні відзначають наявність чіткого зворотного зв’язку, який їм надають вчителі у процесі освітньої діяльності (86%). На думку 73% школярiв, педагоги аргументують їм виставленi оцінки. На підставі систематизованих даних, можна зробити висновок, що підтримка здобувачів освіти педагогами в їхньому навчанні здійснюється за рахунок: консультацій (70%), здійснення індивідуального підходу (40%), рекомендацій для чіткої організації самоосвітньої діяльності (27%), заохочення (43%), використання інтернет-ресурсів (25%) та за рахунок створення ситуацій успіху на занятті (63%).

67% учнів під час анкетування відповіли, що вони відповідально ставляться до навчання, усвідомлюють його важливість для подальшого життя і у закладі цю відповідальність розвивають. Всього відповідально ставиться до навчання 88% опитаних учнів, що є високим показником. Крім того педагоги оцінювання здійснюють з метою визначення рівня знань, умінь та навичок учнів; педагоги формують позитивну самооцінку, мотивують учнів до навчання, надають необхідну допомогу в освітній діяльності учнів у різних формах (консультації, індивідуальні завдання, допомога в підготовці до участі в учнівських олімпіадах).

Разом з тим є ряд питань, що потребують вирішення та удосконалення. А саме:

- оцінювання навчальних досягнень учнів під час проведення навчальних занять здійснювати відповідно до компетентнісного підходу;

- запровадження елементів формувального оцінювання в 5 - 11-х класах, оскільки частина педагогів не в повній мірі обізнані з його засадами та незавжди відстежують індивідуальний поступ кожного учня.

Рівні оцінювання за вимогами:

Вимога/правило	Рівень освітньої діяльності
2.1.	достатній
2.2.	достатній
2.3.	високий
За напрямом 2.	достатній

Коефіцієнт кореляції за цим напрямом є позитивним по відношенню до результатів, отриманих під час комплексного самооцінювання у 2021-2022.н.р. та становить 0,05, що свідчить про позитивні тенденції в освітній діяльності ліцею, простежується позитивна динаміка в організації освітніх й управлінських процесів за напрямом "Система оцінювання здобувачів освіти".

РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо вдосконалення якості освітньої діяльності ліцею за напрямом «Система оцінювання здобувачів освіти»

(на основі результатів самооцінювання)

З метою вдосконалення діяльності закладу освіти, освітніх та управлінських процесів,

РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ:

Адміністрації ліцею:

1. Проаналізувати на засіданні педагогічної ради якість освітньої діяльності ліцею, внутрішню систему забезпечення якості освіти, за результатами самооцінювання (напрям «Система оцінювання здобувачів освіти») та прийняти рішення щодо удосконалення освітніх та управлінських процесів.

2. Вжити заходів щодо:

2.1. корекції стратегічного та поточного планування роботи ліцею з урахуванням результатів самооцінювання за напрямом «Система оцінювання здобувачів освіти», освітніх і управлінських процесів та за участі учасників освітнього процесу;

2.2. проведення циклу методичних заходів для педагогів закладу щодо формувального оцінювання, особливостей його використання та створенні позитивної мотивації до навчання у здобувачів освіти;

2.3. впровадження в освітній процес технік формувального та рефлексивного оцінювання з метою корекції навчальної діяльності на різних етапах освітнього процесу, формування в учнів відповідальності за результати власної роботи.

3. Спрямувати діяльність педагогічної ради, предметних методичних комісій, об’єднань та творчих груп педагогів на вирішення таких питань:

- реалізації Стратегії розвитку ліцею відповідно до змін у нормативних документах, впровадження нового Державного стандарту базової освіти, Концепції НУШ;

- надання адресної методичної допомоги молодим спеціалістам та новоприбулим вчителям під час адаптаційного періоду, щодо системи оцінювання здобувачів освіти, яка запроваджена в закладі;

- удосконалення методики викладання навчальних предметів інваріантної складової, шляхом використання сучасних технологій навчання у поєднанні з компетентнісним, диференційованим, особистісно-орієнтованим та системно-діяльнісним підходом;

- наступність та поетапне впровадження формувального, рівневого і бального оцінювання в 5 класах НУШ.

4. Рекомендувати педагогічним працівникам з метою підвищення якості освітньої діяльності та вдосконалення системи оцінювання здобувачів освіти:

- здійснювати взаємовідвідування уроків, навчальних занять з метою обміну досвідом щодо оцінювання навчальних досягнень учнів;

- розробляти індивідуальні, різнорівневі та творчі завдання для здобувачів освіти, які сприятимуть створенню ситуацій успіху, оволодінню предметними та ключовими компетентностями;

- застосовувати ефективні прийоми формувального оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти, які спрямовані на відстеження їх індивідуального поступу;

- урізноманітнити види учнівського портфоліо як способу оцінювання навчальних досягнень учнів;

- вимоги до оцінювання результатів навчання поєднувати з урахуванням компетентнісного підходу, в основу якого покладено предметні та ключові компетентності;

- посилити роль особистісного чинника в засвоєнні навчального матеріалу;

- доповнити методичний інструментарій дієвими формами та методами роботи з дітьми з особливими освітніми потребами для створення позитивної мотивації до навчання та максимального включення їх в освітню діяльність.

5. Обговорити з усіма учасниками освітнього процесу та оприлюднити на веб-сайті ліцею результати самооцінювання освітньої діяльності закладу, конкретизувавши та обґрунтувавши їх за напрямом, який оцінювався.

2022-2023 н.р.

Самооцінювання освітньої діяльності

https://docs.google.com/document/d/1czcqXXe6oZ4O-3dzM1iCIs6TL5ltMekc/edit?usp=share_link&ouid=104645041342063386393&rtpof=true&sd=true

Хутірське
2021-2022

САМООЦІНЮВАННЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Хутірського ліцею

(станом на 07.06.2022 з
пріоритетністю періоду – 2021-2022 н. р.)

ПРЕЗЕНТАЦІЙНА КАРТА ЗАКЛАДУ

Хутірський ліцей Петриківської селищної ради розташований за адресою:

51822, с. Хутірське, вул. Шкільна,буд.4

ШКОЛА РАДОСТІ ДЛЯ ДІТЕЙ, ТВОРЧОСТІ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ,
СПОКОЮ ДЛЯ БАТЬКІВ

Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою, та держави.

Метою освіти є:

всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей;
формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей;
виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу українського народу;
підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.

[ЗУ «Про освіту» від 05.09.2017 р. №2145-УПІ|

ФІЛОСОФІЯ ЗАКЛАДУ

Навчати та виховувати так, щоб у кожному дитячому серці запалити вогник пізнання, мислення, добра

НАШІ ЦІННОСТІ:

досконалість у своїй справі: вчити та вчитися;
успіх, повага та самоповага за рахунок особистої праці;
повага до особистості дитини та дорослого;
патріотизм, прихильність духовним і культурним цінностям своєї країни;
здоровий спосіб життя;

Рік заснування закладу	1911
Директор закладу	Тимошенко Тетяна Іванівна
Мова навчання	українська
Кількість класів	11
Загальне число учнів школи	185
Загальне число учнів 1 класу	14
Забезпечення учнів гарячим харчуванням	91%
Кількість працівників (усього)	38
- педагогічних	19
- обслуговуючих	19
Загальна площа всіх приміщень	2823 м²
Кількість робочих місць у комп'ютерних клаах	38
Кількість класних кімнат	16
Актова зала	0
Спортивна зала	1
їдальня	1
Медичний кабінет	1
Книжковий фонд:	23984
Голова ради закладу	Тимошенко Тетяна Іванівна
Голова трудового колективу	Гаращенко Оксана Михайлівна
Площа земельної ділянки	4 га

РОЗДІЛ 1.ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЗАКЛАДУ

1.Загальні показники роботи

Забезпечення безпечних та комфортних умов для навчання та праці

Територія і приміщення закладу освіти чисті та охайні. На території старі дерева омолоджені обрізкою. На подвір’ї школи облаштовано квітники, які є доглянутими та упорядкованими. Територія навколо будівлі закладу освітлюється у вечірній та нічний час. Наявні футбольне поле , яма для стрибків в довжину та бігові доріжки різної дистанції. Спортивний майданчик потребує оновлення і доповнення фізкультурно-спортивним та ігровим обладнанням.

Навчальний корпус будівлі закладу без явних ознак руйнації, але спостерігається просідання стіни кабінету фізики та трудового навчання, а також частково зруйнований порог біля входу до бібліотеки .

Всі класні кімнати непрохідні, їх розміри дозволяють вільно вмістити 1 клас для проведення уроку. Роздягальні для учнів 1-4 класів облаштовані у кожному класі, для 5-11 роздягальня облаштована у вестибюлі.

У приміщеннях закладу повітряно-тепловий режим та освітлення відповідає санітарним нормам.

Прибирання та провітрювання приміщень здійснюється систематично, відповідно до графіка. У закладі 5 туалетв, облаштовані відповідно до санітарно-гігієнічних вимог (окремі кабінки, сучасний ремонт, наявне рідке мило) та утримуються в належному стані.

Кількість учнів закладу (185 особа) не перевищує його проектної потужності (320 осіб). Середня наповнюваність класів становить 18 учнів.

100% педагогічних працівників забезпечені робочими місцями: за 100% учителів закріплені класні кімнати, а також наявна учительська, де створені середні умови для роботи.

У вестибюлі, на І поверсі, оформлений інформаційний стенд.

У школі 5 мультимедіцних дошок, 9 проекторів з екранами, 7 принтерів, 41 ноудбуків, 21 компютерів. Кабінети оснащені офісними та шкільними меблями, проте в окремих кабінетах застарілі шафи, які є естетично непривабливими та парти і стільці, які потребують заміни. Відповідно до наказу МОН України від 23.03.2018 № 283 у всіх початкових класах створені необхідні осередки, замінені шкільні меблі на сучасні мобільні, значно поповнено актуальними дидактичними і роздатковими матеріалами. Проте всупереч наказів МОН України № 574 від 29.04.2020, № 143 від 07.02.2020 не всі навчальні кабінети закладу забезпечені засобами навчання та обладнанням згідно Типового переліку. Так, в середньому кабінети початкових класів забезпечені дидактичним і технічним обладнанням на 80%, 5-9 класів - на 25%. Оплата за кабінети не здійснюється . У школі відсутня ресурсна кімната.

Для належної організації освітнього процесу, змістовного дозвілля учнів, позаурочних заходів використовується спортивний зал, бібліотека, так як у школі відсутня актова зала. Для забезпечення якісної роботи ГПД не вистачає приміщення для кімнати відпочинку, обладнання та атрибутів для проведення рольових ігор, моделей, предметів навколишнього світу, наборів настільних ігор тощо.

Бібліотека закладу освіти має місце для проведення занять та пасивного відпочинку (оформлені зони «Книги - наші друзі», виставкова зона

У закладі освіти створені умови для здорового харчування учнів. Наявний власний харчоблок, обідня зала на 80 учнів. У цьому навчальному році був здійснений капітальний ремонт. Харчоблок забезпечено необхідним сучасним обладнанням (плити, м’ясорубка, холодильне обладнання тощо), меблями. Гарячим харчуванням охоплено близько 175 учнів.

Дизайн освітнього середовища функціональний та адаптивний, що дає змогу максимально ефективно використовувати приміщення й територію закладу в освітньому процесі. В цілому освітнє середовище закладу мотивує учнів оволодівати ключовими компетентностями та спонукає їх вести здоровий та екологічний спосіб життя.

У закладі створені умови для безпечного використання інтернету, формування інформаційно-цифрових компетентностей, зокрема навичок безпечної поведінки та кібербезпеки. Так, вся школа охоплена Інтернетом .

У закладі дотримуються норм охорони праці, пожежної безпеки та безпеки життєдіяльності. Відповідні розділи наявні в локальних документах (річний план роботи ліцею розділ «Охорона праці»; правила внутрішнього трудового розпорядку ; колективний договір містить розділ “Охорона праці і здоров'я”) та ведеться відповідна документація відповідальними за охорону праці Серга С.Г.., пожежну безпеку – Головаха В.Т.: журнали реєстрації вступного та інших видів інструктажів (первинного, позапланового, цільового) з працівниками закладу; журнали реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів зі здобувачами освіти; журнал оперативного контролю за станом охорони праці; класні журнали (наявність вступного інструктажу та бесіди з БЖ); накази з кадрових питань; накази з основної діяльності.

Учасники освітнього процесу знають вимоги охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правила поведінки в умовах надзвичайних ситуацій та дотримуються цих вимог і правил. У вчителів фізики, хімії, біології, трудового навчання і технологій, фізичної культури, кабінеті інформатики наявна необхідна документація щодо норм техніки безпеки та охорони праці.

Педагогічні працівники обізнані з правилами реагування у разі, якщо учасник освітнього процесу травмується, або в нього раптово погіршиться самопочуття, і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях.

У ліцеї приділяється увага інформуванню учасників освітнього процесу щодо норм охорони праці, пожежної безпеки та безпеки життєдіяльності. Так, на всіх поверхах є тематичні інформаційні стенди, пам’ятки; класні керівники проводять щороку від 3-х до 10-ти бесід щодо дотримання правил та поведінки у різних надзвичайних ситуаціях, про що наявні записи у класних журналах; традиційно проводяться декади, місячники пожежної безпеки, охорони праці, «Увага, діти на дорозі», зустрічі із представниками спеціальних служб (пожежної частини, поліції, Служби у справах дітей), екскурсії до пожежної частини громади та інші. У закладі постійно проводиться навчання з охорони праці, інструктажі. У 2021-2022 н. р. у зв’язку з запровадженим карантином практичні навчальні заняття не проводилися.

У закладі є пожежна сигналізація, дерев'яні конструкції даху просочені спеціальним антипожежним розчином. Схеми евакуації на поверхах оновленні.На кожному поверсі є вогнегасник.

Рівень - середній

2.Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації.

Програма протидії булінгу, домашньому насильству, профілактики правопорушень та злочинів серед учнівської молоді, є складовою річного плану роботи школи. Заходи проводяться регулярно відповідно до виховного плану роботи. Школа активно співпрацює із Службою у справах дітей.

Керівництво закладу, педагогічні працівники володіють методиками раннього визначення ознак фізичного і психологічного насильства, зокрема такого, як булінг і мобінг, та знають, як реагувати на їх прояви. За потреби заклад освіти звертається по допомогу до поліції, соціальної служби тощо.

Класні керівники активно співпрацюють з батьками через вайбер-групи, індивідуальні консультації та бесіди, оперативно реагують на будь-які прояви булінгу чи дискримінації на етапі зародження. Середовище закладу в цілому є психологічно комфортним, випадків явно вираженого булінгу чи дискримінації протягом 2021-2022 н.р. не зафіксовано (звернення відсутні).

Учасники освітнього процесу взаємодіють на засадах взаємоповаги: не спостерігаються випадків відкритої образливої поведінки, проявів фізичного або психічного насильства; педагогічні працівники не застосовують фізичного покарання, психологічного насильства. Педагогічні працівники та керівництво закладу освіти здійснюють заходи із запобігання порушення правил поведінки. Відбувається постійне спостереження працівниками закладу за дотриманням правил поведінки учасниками освітнього процесу. Проте зрідка виникають суперечки між учнями на перервах або після уроків, які не залишаються поза увагою педагогів і без відповідного реагування.

У закладі здійснюється постійний аналіз причин відсутності здобувачів освіти, на основі результатів аналізу приймаються відповідні рішення, які є результативними.

Облік відвідування уроків учнями ведуть класні керівники, фіксують кількість відсутніх учнів та причину відсутності. Причини відсутності учня на навчальних заняттях підтверджуються відповідною медичною довідкою закладу охорони здоров’я або письмовим поясненням батьків, що зберігаються в його особовій справі протягом поточного навчального року.

Рівень – достатній

Розділ II. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти та діяльності педагогічних працівників Хутірського ліцею прослідковуються у програмовому та календарно-тематичному плануванні з усіх предметів. Визначено норми оцінювання, підходи.

Результати спостережень за уроками членів адміністрації показали, що не всі вчителі в системі і чітко доносять до здобувачів освіти інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання їхніх результатів навчання. Більшість вчителів використовують критерії МОН для оцінювання результатів здобувачів освіти, частина вчителів адаптує критерії МОН у відповідності зі специфікою роботи закладу.

Під час відвідування навчальних занять спостерігалося, що вчителі в основному оприлюднюють критерії оцінювання до конкретного виду роботи та до уроку в цілому (використовують додатковий роздатковий матеріал, у якому зазначена кількість балів, яку учень може отримати) та оцінюють результати навчання учнів, відповідно до власноруч розроблених критеріїв.

Рівень – потребує покращення

2.2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти.

У закладі проводиться внутрішній моніторинг результатів навчання здобувачів освіти двічі на рік, аналізується семестрове та річне оцінювання з предметів інваріантної складової робочого навчального плану. За результатами семестрового та річного оцінювання видаються накази по школі , заступник директора з НВР Лисуненко Н.В. узагальнює матеріали у довідках, які потім обговорюються з педагогами. Наявний моніторинг в розрізі класів, учнів.

Проте інструментарій здійснення моніторингу потребує покращення. Положення про моніторингові дослідження учнівської та педагогічної діяльності немає, а заходи, заплановані річним планом роботи школи щодо удосконалення системи оцінювання здобувачів освіти, є дещо формальними і не завжди дієвими: (методоперативки, консультації та інші). Відслідковується робота з обдарованими учнями, їх участь в олімпіадах, всеукраїнських та міжнародних творчих конкурсах. Робота ж з учнями, які мають прогалини в знаннях, потребує систематизації та удосконалення. Розроблено графік консультацій для таких учнів, плани роботи з такими учнями є, окремі вчителі практикують взаємодопомогу учнів з високим рівнем знань тим, хто потребує такої допомоги. Проте навчання з ними носять періодичний та фрагментарний характер, а також відсутня система контролю за результативністю навчання цих учнів.

Адміністрація закладу згідно з перспективним планом вивчення стану викладання предметів інваріантної складової навчальних планів здійснює контроль за станом організаційно-педагогічного та методичного забезпечення викладання навчальних предметів та рівня навчальних досягнень учнів, видаються відповідні накази. За результатами моніторингів здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти, приймаються рішення щодо їх корегування. Проте аналізуючи результати, адміністрація звертає увагу переважно на середні показники, не прослідковується індивідуальний поступ учня, так як увага приділяється більше кількісним показникам, ніж якісним.

В ході відвідування уроків встановлено, що педагоги лише фрагментарно застосовують систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу та індивідуальний поступ учня. Більшість вчителів застосовують лише зрідка елементи формувального оцінювання. Так, вчителі надають учням час на обдумування відповіді, а відповіді при потребі супроводжують питаннями "Чому ти так вважаєш?", "Чи зрозумів ти..?", Чи потрібна моя допомога?". Більшість педагогів зворотній зв'язок учням надають на етапі рефлексії через проведення вправ "Незакінчене речення" ( де учні будують відповідь за алгоритмом "було цікаво....було складно...я зрозумів, що... тепер я зможу...я навчився., я зміг..."), "На мою думку" ("я знаю..я вмію...я знаю над чим ще потрібно попрацювати...", "Згоден-незгоден". Проте зворотний зв'язок щодо якості виконання завдань на уроках прослідковується не завжди, вчителі більшою мірою констатують факт виконання завдання схвалювальними словами типу "Правильно", "Молодець", "Розумничка", але не надають пояснень щодо якості виконання завдання, не аналізують помилки.

Також в ході відвідування уроків встановлено, що в практиці окремих вчителів відсутні чітко сформовані і представлені критерії, не завжди дається учням чіткий інструктаж до виконання завдання. Вчителями - предметниками у 5-9-х класах практично не використовуються на уроках вербальні форми зворотнього зв’язку, такі, як оцінні жести, сигнальні картки, оцінна лінійка та інші, що не дає можливості визначити шляхи коригування стилю, техніки, методики викладання.

Рівень - потребує покращення.

1. Спрямованість системи оцінювання на формування здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання.

Адміністрація закладу під час відвідування уроків особливу увагу приділяє системі мотивації до навчання. З цією метою у закладі освіти сплановано та проводиться ряд заходів: педагогічна рада психолого-педагогічні консиліуми з питань адаптації учнів 1 та 5 класів (батьківський всеобуч ( в онлайн-середовищі), на яких розглядалися способи та прийоми формування в учнів навчальної мотивації, психологічні аспекти внутрішньої мотивації учнів до навчання. Вчителі початкових класів створюють портфоліо учнів, в яких зберігаються та накопичуються учнівські роботи, в тому числі і з метою аналізу та підвищення мотивації до навчання.

Також проводяться профорієнтаційні заходи для учнів 8-9 класів. Так, у 2021-2022 н. р. організовано профорієнтаційні анкетування, тематичні класні години, індивідуальні консультування. Через запровадження карантину зустрічі з представниками Центру зайнятості, ВНЗ у поточному навчальному році не проведені. Ця робота організована заочно.

Спостереження за уроками показали, що 20% учнів відповідально ставляться до навчання та демонструють, що результат їх навчальної діяльності залежить виключно від особистої праці та наполегливості. В ході відвідування уроків члени адміністрації відзначають, що більшість вчителів намагаються залучити якомога більше учнів у класі до роботи на уроці, зацікавити темою, але через відсутність можливості вибору рівня завдань і напрямків навчальної діяльності діти часто втрачають інтерес до навчання. Крім того, адміністрацією встановлено, що частина вчителів не використовують або ж недоцільно використовують форми роботи в парах, групах, мобільних трійках, працюють переважно фронтально і назагал. Використання одноманітних форм роботи призводить до втрати інтересу до навчання та відповідального ставлення до самого процесу навчання.

Педагоги школи використовують методики самооцінювання і взаємооцінювання під час проведення уроків. Застосовують форми роботи: «Фізичне лото», «Незакінчене речення», листок-опитування «Так чи ні», вправи із застосуванням інтерактивної дошки. Деякі вчителі використовують «Маршрутний лист», в якому кожен учень протягом уроку виставляє бали за кожний етап роботи на уроці, згідно з наданими критеріями оцінювання. Проте прослідковується однотипність форм такого оцінювання (самооцінювання проводиться на початку уроку під час перевірки домашнього завдання у формі тестів). Аналіз такого методу оцінювання вчителями проводиться не завжди, критерії оцінювання інколи визначаються не чітко, прийом часто не доведено до логічного завершення за браком часу, тому не завжди є ефективним. Проблемою більшості вчителів - предметників є посередній рівень володіння методикою проведення компетентнісно-орієнтованого уроку. Хоча у 2021-2022 н.р. питання перетворення знаннєвого уроку на компетентнісно-орієнтований та діяльнісний має значні зрушення. Атмосфера у закладі в основному доброзичлива, для учнів створюються всі необхідні умови. Учасники освітнього процесу в цілому задоволені системою оцінювання, проте існують потреби в її удосконаленні:

спрямування системи оцінювання в систему оцінювання освіти на оволодіння ключовими компетентностями;
організація роботи на уроці таким чином, щоб учні були не просто виконавцями певних завдань, а повноправними партнерами;
створення можливості вибору різнорівневих навчальних завдань і напрямів навчальної діяльності.

Рівень - потребує покращення

Розділ III. ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

3.1.Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності. Використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти

Педагоги закладу планують свою професійну діяльність, у них наявне календарно-тематичне планування, що відповідає освітній програмі закладу. При плануванні педагоги вказують кількість годин, прописують дати проведення уроків у відповідності діючого розкладу, вказують підручники які використовують в освітньому процесі, передбачають наприкінці семестру години на закріплення, а в II семестрі - планують повторення матеріалу за І семестр; при необхідності вносять корективи.

В календарно - тематичних планах реалізація компетентнісного підходу відбувається через планування проблемних питань, практичних завдань. Більшість вчителів здійснюють планування переважно на основі рекомендацій МОН: основна частина педагогів власноруч друкують, частина використовують орієнтовні зразки, що пропонують фахові видання. Всі календарно-тематичні плани обговорені на засіданнях професійних спільнот та погоджені заступниками директора з навчально-виховної роботи.

При проведенні уроків більшість вчителів намагається спрямувати навчальну діяльність на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, а саме: спілкування державною мовою, навчання впродовж життя, громадянською та культурної компетентностями, а також - екологічної та здоров’язбережувальної. Вчителі працюють на засадах партнерства, вислуховують думки учнів, враховують їх погляди. На уроках всі вчителі початкових класів та більшість вчителів-предметників підбирають завдання, спрямовані на формування у дітей умінь співпрацювати з однолітками, висловлювати власну думку, здійснювати самоаналіз діяльності. На уроках окремих вчителів переважає діалогічне мовлення, практикуються випереджальні завдання. Педагоги використовують корекційні технології: казкотерапію, лялькотерапію, театралізацію, інформаційно - комунікаційну технологію для подачі навчального матеріалу. Проте під час спостереження за уроками виявлено, що більшість педагогів застосовують переважно класичну технологію, з пояснювально - ілюстративними методами, в якій переважає знаннєвий аспект, а не діяльнісний.

В ході відвідування уроків членами адміністрації виявлено, що більшість педагогів позитивно ставляться до застосування елементів дистанційного навчання. Проте ІКТ в основному використовується для презентаційної демонстрації навчального матеріалу і практично не використовується для моделювання процесів і явищ, запровадження системи контролю і перевірки знань, здійснення дослідницької діяльності. Частка педагогів застосовує змішане навчання з використанням технологій дистанційного навчання в асинхронному режимі. Під час дистанційного навчання педагоги використовують можливості електронних платформ ZOOM і Meet. Проте прослідковується одноманітність у структурі уроків, формах роботи та формах оцінювання навчальних досягнень учнів. Не всі вчителі застосовують диференційовані завдання, не використовують завдання на застосування набутого досвіду у проблемних умовах, з використанням їх в життєвих ситуаціях. При самоаналізі у педагогів виникають утруднення щодо визначення назв технологій, методів і прийомів, які використовують.

Більшість вчителів використовують зміст предмету для формування суспільних цінностей, виховання патріотизму у здобувачів освіти у процесі їх навчання та розвитку. Вчителі сприяють розвитку в учнів толерантного ставлення один до одного та до оточуючих, взаємоповазі та взаємодопомозі, вчать дослухатися до думки однокласників, не засуджувати неправильні відповіді, надавати конкретні поради. У вступі до річного плану роботи ліцею серед пріоритетних завдань на 2021-2022 н. р. визначено навчання дітей та дорослих безпечній взаємодії у освітньому процесі, а також захист дітей від насильства та зловживань з боку однолітків та дорослих.

Рівень - достатній

3.2.Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників

Порядок підвищення кваліфікації педагогічних працівниківХутірського ліцеб є складовою річного плану школи, розроблений у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 800 "Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників" у редакції постанови КМ України від 27.12.2019 № 1133.

З метою реалізації поставленого завдання щодо підвищення кваліфікації педагогів адміністрацією закладу складено план підвищення кваліфікації педагогів на рік. Головним суб'єктом, який надає такі послуги, є ДАНО. З метою відслідковування результатів навчання педагогічною радою визначено перелік онлайн-платформ, сертифікати яких визнаються автоматично.

Заступник директора з НВР Лисуненко Н.В. веде облік підвищення кваліфікації педагогічних працівників навчального закладу, відслідковуючи наявність сертифікатів, напрямки, за якими здійснюється навчання, кількість годин тощо, надає консультації вчителям щодо вибору курсів та модулів, реєстрації та вибору можливих форм навчання.

Питання підвищення кваліфікації розглядаються на нарадах, педрадах та засіданнях професійних спільнот .

Атестація педагогічних працівників проходить відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників зі змінами та доповненнями у редакції наказу МОН України від 08.08.2013 № 1135. Порушень в організації атестації педагогічних працівників не виявлено. В особових справах вчителів зберігаються атестаційні листи.

Рівень - достатній

3.3.Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти

У закладі функціонує шкільний парламент «Лідер», який є невід'ємною складовою громадського управління закладом, і забезпечує залучення учнів до активної та систематичної участі у вирішенні важливих питань класів та ліцею, організації та підбиття підсумків навчальної та суспільно-корисної праці, конкурсів, акцій та інших заходів. Так, протягом І семестру 2021/2022 н.р. серед проведених колективних справ парламенту онлайн-конкурс «Школа має таланти»; квест-гра « Що ти знаєш про Т. Шевченка»; новорічні ранки та майстер-класи; музична вистава «Казковий Миколай», акцій «Запали свічку пам’яті», серія тематичних лінійок тощо. Крім того, традиційними для шкільного парламенту стали вітання вчителів-ветеранів зі святами, проведення благодійних акцій, спрямованих на допомогу воїнам ООС (АТО), акції милосердя для хворих дітей та інші.

У закладі сплановано та реалізуються заходи, що передбачають конструктивну співпрацю з батьками учнів. Комунікація батьків з педагогами відбувається через проведення батьківських зборів та особисте спілкування (консультації, повідомлення, бесіди); через особисті відвідини класних керівників дітей вдома, у вайбер-групах, які створені у всіх класах. Протягом 2021-2022 н.р. письмових звернень до директора щодо невдоволення комунікаціями з педагогами від батьків не надходило. Це дає право зробити висновок, що більшість батьків задоволені комунікацією з педагогічними працівниками.

Серед актуальних форм роботи з батьками в закладі - батьківські збори, консультації, круглі столи, тематичні години спілкування, індивідуальні бесіди, залучення батьків до проведення позакласних заходів, поїздок, екскурсій.

У закладі діє система методичної підтримки педагогів. Її зміст визначено як метою розбудови української національної школи, так і конкретними завданнями, що випливають із реального стану професійної діяльності педагогічних працівників; збагачує учителів педагогічними знахідками, дає змогу оволодіти педагогічною майстерністю, підтримує в педагогічному колективі дух творчості, прагнення до пошуку.

Методична робота ліцею формується, функціонує і розвивається за такими принципами:

зв’язок із життям, актуальність;
науковість;

системність, послідовність, безперервність;
творчий характер методичної роботи;
диференціація підходу до вчителів;
робота з підвищення кваліфікації вчителів;
єдність теорії і практики;
оперативність, гнучкість, мобільність.

Методична рада ліцею, спрямовуючи свою роботу на удосконалення змісту і форм методичної роботи, на своїх засіданнях розглядає актуальні питання оптимізації умов освітнього процесу та роботи з кадрами:

про готовність вчителів до нового навчального року (навчально- методичне забезпечення, календарне планування, оформлення шкільної документації);
про план роботи шкільної методичної ради на 2021-2022 навчальний рік; -про ознайомлення з інструктивно-методичними листами МОН України та ДАНО;
вдосконалення сучасного уроку, навчання та громадянське виховання учнів;

про роботу з вчителями, які атестуються;
про використання методу проектів у освітньому просторі та інші.

Головними колективними, постійно діючими ланками в структурі методичної служби закладу освіти у 2021-2022 навчальному році є професійні спільноти. Керівниками професійних спільнот проводиться змістовна, чітко продумана, конкретно спрямована, на удосконалення педагогічної майстерності вчителів різних категорій, робота.

В цілому методична робота у ліцеї побудована у відповідності до рекомендацій МОН України та спрямована на удосконалення освітньої діяльності у закладі.

Рівень - середній

3.4.Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності

В закладі діють Правила поведінки, які визначають норми поведінки усіх учасників освітнього процесу, як спільноти однодумців, відображають ключові цінності, принципи та стандарти роботи, що дадуть змогу досягати поставлених цілей. Оскільки результат діяльності залежить від діяльності кожного, учасники освітнього процесу мають дотримуватися принципів та цінностей школи.

Правила розроблені на основі загальноприйнятих принципів і норм законодавства України, рекомендацій МОН України, Статуту ліцею, Правил внутрішньошкільного розпорядку, загальноприйнятих стандартів ділової етики та поведінки. У документі відображені основні принципи поведінки та етичні норми для учасників освітнього процесу закладу освіти. Правила грунтуються на принципах чесності й добропорядності та визначають основні вимоги до ділових взаємин учасників освітнього процесу ліцею.

На практиці педагоги користуються переважно професійними матеріалами з Інтернет - ресурсів (календарні плани, презентації, розробки), проте джерела інформації вказують не завжди (конспекти, оприлюднені календарно - тематичні плани та інше). Готуючи методичні розробки, теж часто використовують матеріали інших педагогів, авторів в основному вказують, проте не завжди оприлюднюють джерела інформації, посилання, та частку використаного матеріалу.

Рівень - достатній

Розділ IV. УПРАВЛІНСЬКІ ПРОЦЕСИ ЗАКЛАДУ

4.1Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм

Більшість учасників освітнього процесу задоволені загальним психологічним кліматом закладу освіти. Це прослідковується в річному плані роботи школи, планах роботи ради школи, у роботі з батьками тощо. Про це свідчить і відсутність звернень від батьків щодо скарг і зауважень до освітнього процесу (відповідно до журналу звернень громадян). Адміністрація закладу доступна для спілкування з учасниками освітнього процесу, представниками місцевої громади не лише у дні прийому громадян, а й в інші робочі дні тижня. Інформація про дні та час прийому адміністрацією в закладі наявна та доступна. Жодне звернення не залишається поза увагою керівництва та відповідного оперативного реагування. Адміністрація прикладає зусиль до вирішення будь-яких конфліктних ситуацій на етапі їх зародження.

Рівень - достатній

4.2.Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників

У Хутірському ліцеї штат укомплектовано кваліфікованими кадрами, вакансія є психолога. Згідно зі штатним розписом для належного функціонування закладу нормовано виділено 22.6 ставки педагогічних працівників та 12,5 ставок технічного персоналу. Аналіз кадрового складу за 3 роки показав, що плинність кадрів у закладі є не значною.

Керівництво закладу приділяє увагу питанню заохочення працівниківУ закладі відпрацьована певна система морального заохочення працівників, а саме, оголошення подяки в усній формі за результатами певного звітного періоду або окремого заходу, нагородження грамотами управління освіти, молоді та спорту.

Адміністрація всіляко сприяє професійному розвитку педагогічних працівників. Підвищення кваліфікації педагогів школи відбувається в системі відповідно до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних працівників ,розроблений у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 800 "Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників" у редакції постанови КМ України від 27.12.2019 № 1133, Крім того, постійно проводяться для педагогів методичні навчання та консультування; святкові вітання до традиційних та професійних свят.

Проте, вчителі не практикують оформлення власних блогів, веб-сторінок, які можна використовувати як для організації освітнього процесу та накопичення власностворених освітніх ресурсів, так і для пропагування власного досвіду. Хоча більшість педагогів підписані на платформи «На урок», «Всеосвіта», проте не друкують власні розробки уроків, розроблені тести та інші види перевірних робіт.

Заступник директора з НВР Лисуненко Н.В. веде облік підвищення кваліфікаії пеагогів, відслідковує кількість годин, напрямки (п.15 Порядку підвищення кваліфікаії педагогічних та науково- педагогічних працівників).

Рівень - достатній

4.3.Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою.

У закладі створюються умови для реалізації прав і обов'язків учасників освітнього процесу. Адміністрація відкрита до обговорення будь-яких питань щодо діяльності закладу. Тому всі управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу.

Керівництво закладу створює умови для розвитку громадського самоврядування. У закладі функціонує рада закладу, до складу якої входять педагоги, батьки, учні. Рада розглядає пріоритетні питання розвитку школи, удосконалення матеріально-технічної бази, організації навчання та дозвілля дітей, про що свідчать протоколи її засідань. Діє загальношкільний та класні батьківські активи.

Адміністрація тісно співпрацює з учнівським парламентом, враховує їхню думку під час планування і організації роботи закладу, обговорює стратегічні зміни до планування.

Режим роботи закладу освіти та розклад занять в основному враховують вікові особливості здобувачів освіти відповідно до ст. 10 ЗУ «Про повну загальну середню освіту», відповідають їх освітнім потребам та складені відповідно до освітніх програм. Структура і тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначені педагогічною радою закладу освіти. Розклад навчальних занять у закладі сформований відповідно до освітніх програм. У 5-9 класах нерівномірно чергують напрямки предметів (природничо-математичний, суспільно-гуманітарний). У початковий класах англійська мова в окермих класах стоїть два дні підряд.

Рівень достатній

4.4.Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності

Керівництво закладу освіти спільно з педпрацівниками впроваджують у школі політику академічної доброчесності. Про це свідчить роз'яснювальна робота класних керівників на зібраннях класу, ліцею, роз'яснення на уроках учителями-предметниками тощо. Педагоги ліцею вбачають формування академічної доброчесності у наданні якісних освітніх послуг, у підвищенні свого професійного рівня шляхом саморозвитку та самовдосконалення. Це прослідковується у тематиці нарад при директору, педрадах колективу, тематиці засідань професійних спільнот тощо.

Відсутні звернення учасників освітнього процесу до адміністрації закладу щодо недотримання норм академічної доброчесності однією зі сторін. Не зафіксовано актів фабрикації і фальсифікації, а також корупції ні з боку вчителів, ні з боку учнів, ні з боку батьків.

Рівень - достатній

ПІДСУМОК ОЦІНЮВАННЯ

Розділ І. ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ - середній

Розділ II. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ - потребує покращення

Розділ III. ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ - достатній

Розділ IV. УПРАВЛІНСЬКІ ПРОЦЕСИ - достатній

Рекомендації щодо усунення виявлених недоліків:

1. Проаналізувати на засіданні педагогічної ради результати самооцінювання освітньої діяльності закладу, прийняти відповідні управлінські рішення щодо ліквідації виявлених недоліків та недоопрацювань.

2.Вжити заходів щодо створення належного освітнього середовища для учасників освітнього процесу:

3.Підготувати клопотання до засновника щодо капітальних видатків на проведення ремонтних робіт та удосконалення матеріально-технічного забезпечення:

заміна покрівлі ліцею і їдальні;
утеплення та фарбування фасаду школи;
забезпечити мультимедійними дошками та програмним забезпеченням до кабінетів математики, української мови та літератури,біології, фізики;
створення ресурсної кімнати

4.Організувати та здійснити ремонтні роботи та заходи щодо удосконалення матеріально-технічного забезпечення закладу:

оновлення і доповнення фізкультурно-спортивним та ігровим обладнанням майданчиків;
осучаснення офісних та шкільних меблів у класних кімнатах;
поповнення бази обладнанням та атрибутів для проведення рольових ігор, моделями, предметами навколишнього світу, наборами настільних ігор тощо, необхідними для функціонування ГПД.

Термін: 2022-2024 рр.

5.Задля покращення системи оцінювання здобувачів освіти:

5.1. Адміністрації:

розробити Положення про моніторингові дослідження учнівської та педагогічної діяльності;
спланувати дієві, конкретні заходи щодо удосконалення системи оцінювання здобувачів освіти (майстер-класи, методичні навчання, тестування тощо), на основі запитів вчителів.

Термін: 2022-2023 н.р.

1. Вчителям:
періодично інформувати здобувачів освіти щодо критеріїв, правил та процедур оцінювання їхніх результатів навчання як в цілому, так і в розрізі окремих видів роботи зокрема;
залучати учнів до спільного розроблення критеріїв оцінювання навчальних досягнень;
адаптувати та розмістити у кабінетах критерії оцінювання у відповідності зі специфікою викладання предмета;
систематично впроваджувати елементи формувального оцінювання у власній педагогічній діяльності, що допоможе учням відстежувати й самооцінювати власні результати та індивідуальний поступ;
спрямувати систему оцінювання в систему оцінювання освіти на оволодіння ключовими компетентностями;
систематизувати роботу з учнями, які мають прогалини в знаннях. Відслідковувати індивідуальний поступ кожного учня.
практикувати більше мотиваційних і діяльнісних завдань на уроках з метою забезпечення компетентнісно-орієнтованого спрямування уроків.
організовувати роботу на уроці таким чином, щоб учні були не просто виконавцями певних завдань, а повноправними партнерами;
створювати можливості вибору різнорівневих навчальних завдань і напрямів навчальної діяльності.

Термін: I семестр 2022-2023 н.р. і постійно

6.З метою підвищення рівня педагогічної діяльності педагогічних працівників рекомендувати педегагом:

1. Вивчити кращий досвід педагогів регіону, які застосовують особистісно орієнтований та компетентнісний підходи у навчанні здобувачів освіти. Презентувати успішні педагогічні практики на засіданнях професійних спільнот, педагогічної ради та за результатами обговорень впроваджувати їх в освітній процес.
2. Розширити можливості використання ІКТ на уроці, від презентаційної демонстрації навчального матеріалу до моделювання процесів і явищ, контролю і перевірки знань тощо.
3. Урізноманітнити структуру уроків, форми роботи та оцінювання, спрямувавши їх на формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, формування оптимального для кожної окремої дитини темпу засвоєння матеріалу та відстеження індивідуального поступу учнів.
4. Не допускати упередженого ставлення до здобувачів освіти та необ'єктивності оцінювання, будувати власну діяльність на засадах академічної доброчесності, розумінні важливості дотримання авторських прав.

Термін: постійно

З метою підвищення рівня управлінських процесів закладу адміністрації:
1. Вносити корективи до річного плану роботи ліцею після обговорення з членами педагогічного колективу чи учнівського врядування, залежно від змісту змін.
2. Спонукати педагогічних працівників до створення власних освітніх ресурсів, ведення власних блогів, веб-сторінок, ютуб-каналів тощо, з метою використовувати як для організації освітнього процесу, так і пропагування власного досвіду.

Термін: постійно